| (no subject) |
[Jan. 21st, 2009|01:19 pm] |
мене останнім часом непокоїть багато речей, вірніше, думок. а помітила, що я вже не та Саша, якою була пів-року тому. я втратила віру до людей. тепер я черства. і радість до мене вже не приходить. її ніби хтось висмоктав. але так думати егоїстично, ніби є хтось, хто винен. це не так. ми самі винні. я сама. так, є люди, є їх вчинки, але є і моя реакція на них, і саме від неї залежить, як я змінююсь і чи змінююсь взагалі. тож винна у всьому я. мені зараз дуже самотньо. просто словами не передати як. дуже тисне приближення дня святого валентина і моє двадцятиріччя. що я зробила за 20 років цінного, вижливого? чого я досягла? що я маю? нічого. чи може є люди, яким я допомогла чи надихнула зробити щось хороше? ні.я таких не знаю. чи є люди, яким я просто потрібна і якщо мене нестане, вони відчують порожнечу в душі? таких нема. є ті, хто посумує трохи, але з часом забуде, ні на чиєму житті це не позначиться. отже, до сьогодні я проживала день за днем, без толку вбиваючи час. але мені можна було б пробачити себе, якби я мала плани на майбутнє.ну чи хоча б один Великий план. чорт, та хоча б маленький! але в мене його нема. я не знаю, для чого я тут.і усвідомлення моєї непотрібності, самотності навіває на мене сум. це мало б спонукати мене на зміни, на вчинки, які б зруйнували все, що написано вище. нініні я просто плачу. це все, що я можу. все, що я хочу зараз, це мати хоч одну ціль. хай сьогодні це буде завоювання чиєїсь довіри.хто б ти не був, я тебе не підведу.
боже, який брєд вкінці. що це? Сашка, що ти робиш? ти хочеш викликати до себе жалість? ти хочеш уваги? так.блять. ти просто хочеш чужої уваги. це все, що тобі так треба.
я думаю, я перестала бути щирою в жж з тих пір, як в списку френдів зявилися люди, які мене знають особисто. всі ми стали лицемірні, щоб здаватися іншими. кращими. тепер я бачу, що Льоша був правий, коли запевняв, що навіть я ношу маски. так, мабуть ношу, бо як інакше пояснити це.
це мій останній душевний пост. пора знайти свій дитячий щоденник з вінні пухом і писати це сміття туди. а тут хай будуть різні картинки, музика,, кліпи , фільми, афіші блаблабла. мене постійно вчать, що не можна так, як я, відкриватися людям, бо вони при нагоді обов"язково використають це проти тебе. я не лицемірна. весь перший абзац - правда. і я надіюсь,що кількість слів у пості обернено-пропорційна до кількості людей, що його прочитають. бо мені за все це соромно. якщо хтось все ж прочитав, то спишіть цей маразм на мою температуру, на менструацію і на вавку на губі. я посміхнулась і сонце вийшло з-за хмар) все ж буде добре, я це знаю |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
alis_airs's journal
creative
