ах, які ж ми, все-таки, всі подібні. люди. скільки разів мене мучили ідентичні думки. але все це в минулому. я це переросла. але тепер, з далекого погляду бачу, що все це мало бути. мало думатись і відчуватись. без цього ніяк. нема абсолютно щасливих/впевнених/розумних/свідомих людей. тому те, що ти називаєш брєдом, таким не є. і хоч я тебе зовсім не знаю, не знаю навіть скільки тобі років, чомусь все-таки мені здається, шо краще вже думати ось так як ти, переживати, бажати кращого і чесно перед собою визнавати певні речі, аніж жити-існувати і закривати на все очі.
ось і в мене вийшов міні-брєд)))))))

(Reply) (Thread)

дякую)

(Reply) (Parent) (Thread)

насправді більшу частину часу намагаєшся просто про це не думати. і справа не в жалінні чи увазі. це не врятує від подібних думок, тому такої цілі у твоїх словах і не вбачається...
не знаю на скільки це може взягалі когось втішити, коли масовість явища втішала одиницю у цьому явищі? певно що ніколи. тому не буду казати, що всі ми такі і мало хто що зробив але ми потрібні одне одному і просто посумує і забуде не підходить вже принаймні мені і це попри всі наші минулі і майбутні негаразди. і справа не в тому що ти моя сестра, чи щоь особливе таке для мене робила(хоча не без цього)), чи потрібна мені для певних моїх справ. але це точно позначится на моєму житті, моливо цього не видно буде ззовні, але точно позначиться на моєму натхненні, світосприйнятті, вірі в людей.
великий план, велика ціль, маленькі плани... що це взагалі таке? і з чого ми взяли що ними керувалися великі і маленькі значущі постаті. це наша здогадка. а насправді все було не так. всі плани це вже приклад, взятий з історії. рівняння на когось, повторення того, що вже було. бо дійсно новітня ідея не може бути продумана, поки не буде створена. люди на яких ми рівняємося і дивимося зазвичай не мають планів, їхне життя стає взярцем для інших, хоча вони самі просто жили і не думали по правильний крок і правильний вибір, гарний план. не знаю чому, але думаю зараз про Ван Гога. все справді було дуже трагічно, але якщо читати його життєписи, то важко навіть уявити як думки такого кшталту діймали його. аж так що відлітали нещасні ні в чому не винні частини тіла. не думаю що він керувався бодай чимось чи бачив щось попереду...але ж він малював! - скажеш ти. і буде права. так, це творчість і справа у нашій такій хворій орієнтації на творчість, але неможливість долучитися до неї. на це існує купа причин - відповідальність, страх, соц.незахищеність творця у нашій країні і в кінці кінці - що скаже мама? бо ми слухняні і не відірвані на всю голову бунтарі. може в душі....
не знаю наскільки прослідковується логічний зв"язок між тим що я тут верзу, але я вела все до того, що вся справа в індивідуальності і її особливостях, її наповненні. дуже хороший план може втілити людина пуста і дурна, якщо постарається. а нам не це потрібно. нам потрібна інживідуальність, щирість, вміння переживати, довіряти, захоплюватьсь... бо що так творчість - найнай на наш погляд вид діяльності яким можна пишатися - це уособлення на папері, холсті, камені, нотному зошиті усіх наших невтілених спокус. це все тільки претендує на схожість з життям, на імітацію життя.. і це їм вдається якщо ми вже життя не можемо уявити собі без музики, театру, книг... і навіть поплутали, що першочергове, що ні. і нашому віці ми не маємо втримуватися від спокус, щоб потім висловлювати їх на папері, ми маємо їх жити. і ти жевеш, навіть відголоски тоїх історій вказують, що в тебе там вирує життя, на повну. а коли трохи зупиняється, то це викликає цілком зрозумілу мелнхолію.

(Reply) (Thread)

знаш,я поняття не маю в чому причина всіх цих твоїх думок,і даби не розводити тут лишньої демагогії можу сказати так:
1)Саша,бляха якшо тебе б не було б в моєму житті,то я мабуть зневірилася в усе на світі,бо останнім часом люди тіки те і роблять,шо всіляко намагаються тобі довести,шо ти лайно,дякую,шо ти є,ти є і ти не така.
2)ти людина від якої не хочеться мати секретів(ну оце вже вибачте дійсно нормальний паказатель)
3)дякую за об"єктивність
4)за те шо ти можеш сприймати і розуміти
5)ти з тих людей,які не лізуть під шкіру.дякую
6).. багато чого я б сказала тобі на одинці,бо ти правильно зазначила про людей і про те шо в жж тепер не все можна написати)
я люблю тебе.
можливо ти і не мого кохання тут чекаеш,але на...
п.с.боже так хвилююся,шо аж і не помітила,шо їм пюре пальцями..Госпаді,вибач)

(Reply) (Thread)

..а що до амбіцій,то я взагалі в 9 класі зробила віш-ліст,типу шо я маю зробити до 20..
..глянула і мені стало страшно..
багато цілей,або втратили свою актуальнісь,або просто лишилися не виконаними..(і не треба мене втішати шо в мене є ще пів-року,справа ж не в цьому зовсім).
я впевнена шо в тебе все буде,в таких як ти не буває інакше)

(Reply) (Parent) (Thread)