Hallo, I love you

Thu, 24 Dec 2009 20:04:27 GMT

Thu, 17 Dec 2009 16:28:17 GMT

Mon, 30 Nov 2009 19:48:30 GMT

Mon, 23 Nov 2009 22:39:14 GMT

Он был мой Север, Юг, мой Запад, мой Восток,
Мой шестидневный труд, мой выходной восторг,
Слова и их мотив, местоимений сплав.
Любви, считал я, нет конца. Я был не прав.

Созвездья погаси и больше не смотри
Вверх. Упакуй луну и солнце разбери,
Слей в чашку океан, лес чисто подмети.
Отныне ничего в них больше не найти.

Wed, 18 Nov 2009 12:28:08 GMT

буває, прокидаєшся вранці, і ніби нічого не спонукало, але настрій на позначці -2. а ще вчора був на +5.

буває, дивишся у вікно і очі не здатні втримати вологу і твої щоки мокрі.

буває, починаєш дивитися фільм, через 5 хвилин ще один, і за наступні 20 хвилин ти можеш бачити чотири нових початки. а буває і більше. але жодного логічного завершення.

буває, руки тремтять і не здатні втримати півлітровий стакан з апельсиново-лимонним фрешом, бо ці ж руки самі вичавлювали 5 апельсин і 1 лимон, вони знесилені. а може вони тремтять, бо їм страшно?

буває, події люди вчинки знаходяться в тумані і їх важко зрозуміти, і настає день, коли туман розсіюється і ти чітко бачиш істину і тобі стає боляче.
цей день сьогодні

зазвичай, я рятують смачним чаєм і випічкою. ну що ж, я йду на кухню, буду випікати. в якомусь фільмі мужик сказав, що навіть гидкі жінки на кухні стають прекрасними. це мило, як на мене)

де моє прекрасне вчора??

не можу повірити, що його нарешті у нас покажуть!

Mon, 02 Nov 2009 11:49:56 GMT

http://www.zhovten-kino.kiev.ua/anons.php?item=523

Thu, 22 Oct 2009 20:09:33 GMT

я сьогодні дивилась свої фото профілю на фейсбук і помітила, що на 4 з 5 я торкаюсь свого волосся! кошмааар! це все через Петті)))

сьогодні був хороший день, вихідний. я валялась на дивані, дивилась фільми. як колись... приємно. хочу ще

Fri, 09 Oct 2009 18:39:13 GMT

я сьогодні класна! виспалась, прибрала квартиру, спекла пиріг. два. з"їла цукерку "вечірній Київ". три. зробила круту зарядку з відеотренером. дошила плаття. подивилась з Ігорем на творіння Родена і Сальвадора. з"їла макфлурі шоколадне. закохалась в чуваків біля перепічки (гхх) і отримала квітку за те, що була сумна від мужчини, який порадив мені не сумувати більше)) пью чай і читатиму "маленького принца".

Бережнючко, ще раз крутого тобі вікенду, і дякую за Коко!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!!

Sun, 20 Sep 2009 10:03:26 GMT

Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ! СИЛЬНО-СИЛЬНО!!!

Fri, 18 Sep 2009 10:33:50 GMT

не можу після такого довгого мовчання не відзначити людину, яка на мене дуже вплинула. це ти, Анет. я за це літо так тебе полюбила, що аж сама злякалась. я вже давно нікого не підпускаю в свою душу, але ти так маневрено обійшла всі бар"єри і я не вловила момент, коли це сталось. дякую тобі за це) ми ростемо і дорослішаємо разом. ми підтримуємо одна одну і так легше рухатись вгору. я вже бачу нові вершини і знаю - у нас все вийде! я тебе люблю

Fri, 18 Sep 2009 10:31:24 GMT

все знову як раніше. осіння прохолода, мама знову перечитує Джейн Ейр, я зовсім не хочу їсти і до мене липнуть хвороби, а в голові незлічена кількість думок, планів і бажань, що нічого втілити не вдасться, бо не знаю з чого почати. люблю цей стан. сьогодні вперше за 4 місяці мені захотілося сісти за домашку. більше того, це бажання я задовольнила) я не записувала думок вже значний час і тепер бачу, що втратила цей навик. вчора в метро в мене збилося дихання, і трусились руки і коліна. я розглядала його шрами на руках і намагалася читати газету, його англомовну газету. це трохи допомогло. тепер я знаю, що знову повернулась. я можу гостро переживати зовсім незначні ситуації. я знову відчуваю всіма клітинами тіла і радію цьому. вчорашній дощ для мене дуже символічний. він змив літній спокій, безтурботність і подарував мені новий початок, це шлях до душевних хвилювань, самопізнання -прекрасний час для відкриття мого творчого Я. мої руки тремтять, моя шия понівечена хворобою, в моїх вухах Моцарт, в моїх думках ти.

Sun, 17 May 2009 09:51:39 GMT

я так і знала! відчувала, що в філармонії будуть грати чакону Баха!!! так воно і було) море емоцій. сьогодні знов іду. ураураура

зараз випікаю торт ульяні на ДН і роблю желе)

ще, хочу подякувати Саші Рибаку!!! ти - золотко.ми плакали! я відправляла смс)

Fri, 15 May 2009 20:22:57 GMT

плачу від музики. від інструментальної. від Морріконе. плачу від фільмів. "canone inverso". Рікі Тонацци - мій герой. завтра йду в філармонію. і післязавтра теж. пішла прасувати носовички на вікенд. всім гарного настрою! салют

Tue, 14 Apr 2009 15:05:52 GMT

я з своїм телефоном не зможу взяти участь з технічних причин, але вам бажаю повірити в себе і зробити це! 100 євро - це приємно)

Fri, 10 Apr 2009 21:23:38 GMT

приємний почався час. я передчувала, що буде саме так. коли нічого змінювати не хочеться і все влаштовує. і можна радіти всьому, що оточує, і все, що раніше дратувало, зараз ніби зникло. радію кожному дню.
за останній тиждень зустріла багато знайомих( більш ніж знайомих), повилазили після зими, як підсніжники з-під снігу. приємно, що це мене більше не хвилює)
їжджу в тролейбусі і це не так вже й погано) їм солодощі без докорів сумління. полюбила свої синці під очима і свій ніс. люблю ходити в одних і тих же джинсах цілий тиждень. клею пластирі на мозолі і знов взуваю незручні туфлі. вони такі милі!!! туфлі) люблю свою нову співмешканку) люблю, коли вона готує нам вечері і я - сніданки. люблю, що є з ким в будь-яку хвилину зірватися з дивану і піти в кіно.
люблю їсти в універівських кафе(там нарешті з"явився смачний зелений чай).
люблю фарбувати губи яскраво-червоними помадами. і темно-червоними теж. люблю коли вони лишають сліди на стаканчиках))
пишу перед сном план завтрашнього дня) люблю викреслювати пункти цих планів.
взяла у тата біблію, буду читати. захотілося.
фотографую майже щодня. це приємно.
люблю всіх вас. чесне слово. цілую

навіть не знаю...

Sun, 29 Mar 2009 19:23:03 GMT

Sat, 14 Mar 2009 17:56:00 GMT

у вас бували дні, коли ви з ранку до вечора блукали по дому, не знаючи чим себе зайняти?
у вас коли-небуть(дь?) примерзали штани до ніг?
у мене так

сьогодні один з цих днів. я зранку промерзла дуже, поки дійшла додому, а потім через кілька годин довелося знову йти на вулицю, бо в холодильнику було пусто і в шлунку теж.
переглянувши два фільми, третій сьогодні не пішов. я сіла за уроки. спробувала. нічого. і до вечора ще так довго. читати не хочеться. шити не можу, бо не сходила вчасно в магазин по тканину, а зараз він точно зачинений. і я не маю жодної ідеї чим себе зайняти, але все всередині протестує. це що? я навіть хотіла написати Міші, щоб він зі мною прогулявся, але як виявилось, в мене нема його намера, вже давно. а більше я нікого і не знаю, з ким би можна було просто прогулятися мовчки. ну я не знаю. це просто безвихідь якась. мене це непокоїть. серйозно.

в передчутті тепла

Fri, 06 Mar 2009 18:20:31 GMT

шукала дещо в компі і натрапила на папку з фото минулої весни. щось в них таке є. магічне. я навіть відчула запах, який наповнював той парк. я його пам"ятаю. а ще бонжур-десерт. мммм. і Ігор хороший. Ігор - супермен :)
хочу знову так! багато весни!!! все буде. охох хороші нас з вами чекають часи, дами і гаспада :)

Wed, 04 Mar 2009 19:10:53 GMT

дякую, мої хороші, що повели мене в кіно. і що пішли на той фільм, який я обрала, хоч він і виявився нудний, за що я прошу вибачення)) ви хороші. я люблю проводити з вами час. дякую, що розвіяли

Tue, 17 Feb 2009 20:40:31 GMT

завтра
....20....
моторошно усвідомлювати
мама в свої 20 тягала мене за ручку...
мені страшно уявити мене на її місці
люблю свою маму

Fri, 06 Feb 2009 19:58:28 GMT

ех, ТЬОТКИ, де НАШЕ ЛІТО?!!

я стараюсь

Fri, 30 Jan 2009 21:27:56 GMT

насправді воно синє.

сестра сказала: "погана дівчина з поганого фільму")))

Wed, 21 Jan 2009 11:05:47 GMT

мене останнім часом непокоїть багато речей, вірніше, думок. а помітила, що я вже не та Саша, якою була пів-року тому. я втратила віру до людей. тепер я черства. і радість до мене вже не приходить. її ніби хтось висмоктав. але так думати егоїстично, ніби є хтось, хто винен. це не так. ми самі винні. я сама. так, є люди, є їх вчинки, але є і моя реакція на них, і саме від неї залежить, як я змінююсь і чи змінююсь взагалі. тож винна у всьому я. мені зараз дуже самотньо. просто словами не передати як. дуже тисне приближення дня святого валентина і моє двадцятиріччя. що я зробила за 20 років цінного, вижливого? чого я досягла? що я маю? нічого. чи може є люди, яким я допомогла чи надихнула зробити щось хороше? ні.я таких не знаю. чи є люди, яким я просто потрібна і якщо мене нестане, вони відчують порожнечу в душі? таких нема. є ті, хто посумує трохи, але з часом забуде, ні на чиєму житті це не позначиться. отже, до сьогодні я проживала день за днем, без толку вбиваючи час. але мені можна було б пробачити себе, якби я мала плани на майбутнє.ну чи хоча б один Великий план. чорт, та хоча б маленький! але в мене його нема. я не знаю, для чого я тут.і усвідомлення моєї непотрібності, самотності навіває на мене сум. це мало б спонукати мене на зміни, на вчинки, які б зруйнували все, що написано вище. нініні я просто плачу. це все, що я можу. все, що я хочу зараз, це мати хоч одну ціль. хай сьогодні це буде завоювання чиєїсь довіри.хто б ти не був, я тебе не підведу.

боже, який брєд вкінці. що це? Сашка, що ти робиш? ти хочеш викликати до себе жалість? ти хочеш уваги? так.блять. ти просто хочеш чужої уваги. це все, що тобі так треба.

я думаю, я перестала бути щирою в жж з тих пір, як в списку френдів зявилися люди, які мене знають особисто. всі ми стали лицемірні, щоб здаватися іншими. кращими. тепер я бачу, що Льоша був правий, коли запевняв, що навіть я ношу маски. так, мабуть ношу, бо як інакше пояснити це.

це мій останній душевний пост. пора знайти свій дитячий щоденник з вінні пухом і писати це сміття туди. а тут хай будуть різні картинки, музика,, кліпи , фільми, афіші блаблабла. мене постійно вчать, що не можна так, як я, відкриватися людям, бо вони при нагоді обов"язково використають це проти тебе. я не лицемірна. весь перший абзац - правда. і я надіюсь,що кількість слів у пості обернено-пропорційна до кількості людей, що його прочитають. бо мені за все це соромно. якщо хтось все ж прочитав, то спишіть цей маразм на мою температуру, на менструацію і на вавку на губі. я посміхнулась і сонце вийшло з-за хмар) все ж буде добре, я це знаю

Wed, 14 Jan 2009 18:08:43 GMT

яке зло ці всі готові домашні завдання!!! моя мала сестра от зараз сидить і переписує твір-відгук на самостійно прочину прочитану книгу В.Скуратівського "дивосвіт". Вона навіть не читала цю книгу! я сумніваюсь, що вона взагалі пам"ятає щось з Скуратівського. я запитую: " ти завжди списуєш твори?" вона: " ну раніше я додавала кілька речень від себе. але там знаходили помилки і знижували мені оцінку. зараз я просто списую все підряд." ось так діти тупіють.

я хотіла писати зовсім про інше! я навіть писати не думала, просто показати кілька фото мужчини моєї мрії. Грегорі Пек

Wed, 07 Jan 2009 22:30:42 GMT

свалявські канікули минули.так швидко, ніби три хвилини. а я все ж отримала все, про що мріяла: і поспала в машині, і чай мені робили, і масаж, і 70% часу було проведено під ковдрою (на дивані-на килимі) перед плазмою)мені мало! хочу ще. хочу знову. дякую людям, які ділили зі мною час. я всіх вас люблю. Багрій, тебе - найбільше, про це можна й не писати)

моя нова зачіска